Історична довідка

З глибокою вдячністю та повагою до всіх користувачів та працівників Наукової бібліотеки різних років

Бібліотека університету… У кожної людини виникають свої асоціації із цим словосполученням. У студента – це нові знання, спілкування з друзями, можливість реалізації власних творчих здібностей. У молодого вченого – це накопичені впродовж десятків років фонди, монографії і підручники видатних науковців минулих років, доступ до найсучасніших джерел інформації. У професорів – це робота над дисертацією, наукові видання, науково-методичні посібники, наукометричні бази даних, публікаційна активність… Бібліотека університету – це його інтелектуальний та духовний центр, надійне джерело знань і натхнення до нових здобутків для студентів і освітян. Історія становлення та розвитку Наукової бібліотеки Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова (НБ НУК ім. адм. Макарова) тісно пов’язана з історією розвитку університету. 100 років існують вони пліч-о-пліч, разом долаючи труднощі та підкорюючи вершини.

А починалося все так. Початок діяльності молодого навчального закладу прийшовся на роки буремних подій в історії країни. У серпні 1917 року, на основі постанови Тимчасового уряду від 30 травня того ж року, Миколаївське середнє механіко-технічне училище (рік заснування – 1902) і нижча при ньому реміснича школа були перетворені в Миколаївське політехнічне училище. А вже влітку 1920 року воно було реорганізоване в Миколаївський індустріальний технікум. В 1926–1927 роках вищезазначений технікум було реорганізовано в Миколаївський кораблебудівний технікум, а в 1929 р. його об’єднали з Миколаївським робочим вечірнім технікумом і на їх базі з’являється Миколаївський машинобудівний інститут, який з 1 травня 1930 року стає Миколаївським кораблебудівним інститутом (МКІ), нині це – Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова (НУК ім. адмірала Макарова).

Збереглися відомості щодо бібліотеки Миколаївського вечірнього робочого технікуму: “…за 1920–1923 роки технікум зміг придбати для бібліотеки лише 30 книг, упродовж 1924 р. було придбано вже 600 книг, наявність в бібліотеці 630 книг дала змогу організувати видачу книг студентам, до 1 вересня 1929 р. у бібліотеці Технікуму налічувалося вже більше 3500 книг”. У перший рік існування бібліотеки діяв лише читальний зал, був один працівник, обслуговувалось 20 читачів. На початку 30-х років бібліотекою керував Є. Ю. Гальперін. Фонд бібліотеки систематично поповнювався і бібліотека Миколаївського кораблебудівного інституту стала однією з провідних технічних бібліотек міста. Наприкінці 30-х років завідуючою бібліотекою стала С. Г. Багрянцева, яка очолювала її до 1941 року. Молодому вищому технічному закладу та його нечисленним викладачам та співробітникам, окрім інших проблем, доводилося долати майже повну відсутність навчальної та допоміжної літератури. За відсутності на книжковому ринку тих часів загальної та спеціальної технічної літератури студенти вимушені були вручну переписувати конспекти викладачів. Власні матеріали інститут видає тільки з 1925 року. А вже з 1932 р. розпочинає роботу інститутська типографія. З цього моменту робота з видавництва конспектів лекцій, підручників та посібників набуває планового характеру. В цей час починають видаватись конспекти лекцій і навчальні посібники для студентів: “Теорія корабля” Б. В. Дроздова (стеклограф), “Аналітична геометрія” М. С. Брітмана (літографія), “Гідравліка” О. Я. Смірнова (літографія), “Будівельна механіка” В. В. Цехановича, посібник для стажистів “Питання заводської практики” В. В. Цехановича. В якості результатів наукових досліджень представлено роботи М. С. Брітмана “Інтегрування деяких рівнянь динаміки” та В. В. Цехановича “Дерев’яні річкові судна”. Деякі з видань тих років збереглися у фонді бібліотеки до нашого часу. В 1936 році за ініціативою професора І. С. Некрасова було організовано Кабінет дипломного проектування. Основне призначення кабінету – зберігання рукописних та графічних матеріалів, які могли слугувати навчальним посібником при підготовці навчальних програм, курсових і дипломних проєктів. Такі матеріали поступово накопичувались в кабінеті шляхом передачі за Постановою Державної екзаменаційної комісії (ДЕК) дипломних проєктів, заводських креслень і розрахунків, перекладів з іноземних мов, фотографій різноманітних суден. До 1940 року в кабінеті накопичилось декілька сотень повних проєктів різноманітних суден, головних механізмів, котлів та ін. з усіма розрахунками, пояснювальними записками, специфікаціями. Ці матеріали використовувалися студентами при курсовому та дипломному проєктуванні, а також викладачами при проведенні лекцій і підготовці навчального матеріалу. Через багато років, вже у сучасному 2010-му, Кабінет дипломного проєктування з фондом дипломних проєктів приєднано до бібліотеки. Матеріальна база інституту, яка складалася з учбового корпусу корисною площею 1300 м2, механічних майстерень та невеличкої бібліотеки, була недостатньою. Саме тому зусилля керівництва інституту та всього колективу були спрямовані, в першу чергу, на розширення навчально-виробничої бази. У 30 х роках закінчено будівництво західного та південного крила головного навчального корпусу, а у 1940 році було добудовано середній корпус, де розташувалися кабінет графіки і читальний зал. Ось як у 1940 р. описує бібліотеку професор В. В. Цеханович: “Бібліотека інституту у її сучасному вигляді отримала початок у вигляді маленької розрізненої бібліотеки колишнього механіко-технічного училища. Згодом цей основний фонд систематично поповнювався, і в даний час інститутська бібліотека є однією з кращих технічних бібліотек м. Миколаєва. На сьогодні бібліотека має багату літературу з соціально-економічних дисциплін, історії та белетристики, зі спеціальних знань (теорія, архітектура та будівельна механіка корабля, технологія, організація та економіка суднобудування, парові котли, машини і турбіни, двигуни внутрішнього згоряння, технологія металів та дерева, гаряча та холодна обробка металів, металографія та металургія, математика, теоретична та прикладна механіка, опір металів, теорія пружності, термодинаміка, гідравліка та гідродинаміка, технічні словники, довідники та ін.). Є російські та іноземні журнали (англійською, німецькою та французькою мовами) починаючи з 1925 р. Основний фонд бібліотеки за інвентарем нараховується у кількості до 80 000 книг та окремих видань. Бібліотека розміщена у великому світлому залі площею 217 кв. м. та безпосередньо з’єднана з читальним залом на 100 осіб. Завідуюча бібліотекою Є. Г. Багрянцева, бібліотекарі Є. Г. Хайт, Л. Я. Кулічевська, М. Т. Родович, П. М. Зуб, М. Н. Пупко, Сологуб і Мазулевська”. А ось як тепло описує свої враження у статті “Так змінюється життя” в газеті “Більшовицький Шлях” від 28 вересня 1940 р. А. Волгін: “Другий поверх. Лаконічний напис на дверях: “Бібліотека”. Величезна вузівська бібліотека. Це цілий книжковий арсенал, в якому зібрано понад 60 тисяч томів різної технічної літератури, не враховуючи технічних журналів. Суміжно з бібліотекою кімната, читальний зал – просторий, світлий і прекрасний. Тут ось, за цими столами, у вільні години, вдень і вечорами, студенти перечитують сотні книг, відкриваючи все нові, ще невідомі сторінки”.А ось як тепло описує свої враження у статті “Так змінюється життя” в газеті “Більшовицький Шлях” від 28 вересня 1940 р. А. Волгін: “Другий поверх. Лаконічний напис на дверях: “Бібліотека”. Величезна вузівська бібліотека. Це цілий книжковий арсенал, в якому зібрано понад 60 тисяч томів різної технічної літератури, не враховуючи технічних журналів. Суміжно з бібліотекою кімната, читальний зал – просторий, світлий і прекрасний. Тут ось, за цими столами, у вільні години, вдень і вечорами, студенти перечитують сотні книг, відкриваючи все нові, ще невідомі сторінки”. Прослідковуються деякі розбіжності щодо кількості фондів, але зрозуміло, що бібліотека систематично поповнювалася літературою. Читачами були 698 студентів та 94 викладача. До початку війни у МКІ була 21 кафедра, інститут розвивався…

Але прийшла війна. З 1 по 6 серпня 1941 року в інституті йшли приймальні іспити, а вже 9 серпня на чотирьох відкритих залізничних платформах було відправлено у евакуацію 35 тон інститутського устаткування, 5 тисяч томів (з 80 тисяч) бібліотечного фонду, 44 особи професорсько-викладацького складу із сім’ями. Бібліотечні фонди супроводжувала бібліотекар З. О. Шнурова. Спочатку прибули до Сталінграду, де розпочались заняття з 277 студентами, потім перебазувалися до Астрахані, але остаточно осіли у місті Пржевальську (Киргизька РСР), де й працював інститут до 1944-го року. В евакуації у 1942 році почала працювати бібліотекарем П. М. Бєлова. Літератури катастрофічно не вистачало, тому бібліотекарі, викладачі та студенти переписували навчальні посібники вручну. Під час евакуації у 1941 р. у двір інституту влучила бомба, було знищено багато літератури та бібліотечну документацію. Частину фондів, які залишилися у окупованому Миколаєві, з метою збереження було розібрано співробітниками бібліотеки та інституту по домівках. Окупаційна влада розмістила у корпусі військовий шпиталь, а перед відступом у 1944-му двічі підпалювала будівлю. Все згоріло дотла. Значну частину фондів, обладнання, документації та довідкового апарату було знищено. Як на фронті, так і в тилу важко здобувалася Перемога. У 1945-му році керівництво інституту представило викладачів та співробітників до нагородження медаллю “За доблестный труд в Великой Отечественной войне 1941–1945 гг.”. Серед 66-ти імен є також ім’я бібліотекаря Поліни Максимівни Бєлової. Після повернення з евакуації бібліотека почала своє відродження. Поки відновлювався корпус, вся література зберігалась у дворі під брезентом. Значний вклад у поповнення фонду внесла Лідія Яківна Кулічевська, яка працювала до війни бібліотекарем. Вона організувала збір літератури для бібліотеки силами бібліотекарів та добровольців, які ходили по дворах мешканців міста і агітували принести до бібліотеки літературу. Частину книг зберегли та повернули миколаївці, декілька тисяч примірників було подаровано бібліотекою Ленінградського кораблебудівного інституту. У повоєнні роки бібліотека отримувала так званий обов’язковий примірник, який виділив уряд для бібліотек, що постраждали від окупантів. Роботу потрібно було починати з нуля, тому перша інвентарна книга датована 1945 роком. З 1944 по 1946 роки виконуючою обов’язки, а з 1946 по 1961 роки – завідуючою бібліотекою була П. М. Бєлова. Вже в 1946 р. фонд бібліотеки налічував 35 тис. томів, обслуговувалось 1,5 тисячі студентів, а в 1949 році обсяг фонду складав близько 40 тисяч примірників. Читальний зал книгозбірні був розрахований на 100 читацьких місць. Була розпочата робота по створенню довідкового апарату бібліотеки. З 1961 до 1982 р. бібліотеку МКІ очолювала Антоніна Іванівна Єфименко, яка прийшла працювати у бібліотеку в післявоєнні роки. До речі, у роки війни вона була старшим сержантом медичної служби, нагороджена медалями “За боевые заслуги”, “За взятие Кенигсберга”, “За победу над Германией”, “За победу над Японией”. До 1964-го року фонд бібліотеки зріс до 156 тисяч примірників, з яких книг 118 тисяч прим., в т. ч. іноземних 740 прим., журналів – 29 тисяч прим., в тому числі іноземних – 10 тисяч прим., стандартів – 8тисяч прим. На 1 вересня 1964 р. в бібліотеці було зареєстровано 6 370 читачів, з яких студентів – 5 192 особи.

До 1967 р. вся бібліотека, фонди якої вже складали 243 251 прим., була розташована у приміщенні Миколаївського кораблебудівного інституту на вул. Скороходова (нині Кузнецькій). Обслуговування 8 356 читачів, у т. ч. 7 489 студентів, забезпечували відділи: абонемент та читальний зал, іноземної літератури, комплектування, а також бібліограф.

У 1967-му році здається в експлуатацію Новий корпус МКІ на пр. Леніна (зараз – пр. Центральний), на першому поверсі якого виділяють приміщення площею 510,9 м2 для філії бібліотеки (читальний зал, абонемент, двоярусне книгосховище). До Нового корпусу переїхали кафедри хімії, фізики, теоретичної механіки, математики, марксизму-ленінізму, технології металів, опору матеріалів, іноземних мов, нарисної геометрії та графіки. Спеціальна комісія, створена з працівників бібліотеки, викладачів кафедр та членів бібліотечної ради відібрала з основного фонду бібліотеки понад 30 000 прим., які було передано до філії для забезпечення навчального процесу студентів першого, другого курсів на денному навчанні; першого, другого, третього курсів на вечірньому навчанні та першого, другого, третього курсів загальнотехнічного факультету.

З 1967 року МКІ стає базовим вищим навчальним закладом, і поміж тридцяти вищих навчальних закладів СРСР, серед яких Московський державний університет, Московське вище технічне училище імені Н. Е. Баумана, Харківський авіаційний інститут, Ленінградський кораблебудівний інститут та інші, знаходиться в безпосередньому підпорядкуванні Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти СРСР. Це накладало на колектив великі зобов’язання з узагальнення та поширення передового навчально-методичного досвіду, вдосконалення навчального процесу для підвищення якості підготовки молодих фахівців. В цей час підготовка фахівців в МКІ проводилась на шести факультетах: кораблебудівному, машинобудівному, електрообладнання суден, вечірньому, загальнотехнічному і факультеті підвищення кваліфікації керівних працівників суднобудівної промисловості. Інститут готував інженерів з восьми спеціальностей за вісьмома спеціалізаціями. Контингент студентів у 1970 році становить понад 7 тис. осіб (без урахування слухачів факультету підвищення кваліфікації керівних працівників чисельністю 700 осіб). Професорсько-викладацький колектив інституту докладає всіх зусиль для поліпшення підготовки інженерних кадрів. Розширено науково-методичну роботу на кафедрах і факультетах, оснащені новим обладнанням лабораторії та навчальні кабінети. Саме в ці роки викладачами МКІ підготовлено понад 200 підручників, навчальних посібників і монографій, які видавалися союзними та республіканськими видавництвами. Найбільш відомими з них є: підручник професора В. М. Бузника “Судовые паровые котлы”, що вийшов у двох виданнях і був перекладений польською та китайською мовами; підручник доцентів А. І. Голубченко і Т. Є. Епельмана “Судовые силовые установки”; підручник “Электрооборудование и электродвижение судов” авторства вчених Ю. В. Глонягіна, П. К. Коробова, П. О. Мєщанінова, Е. Т. Маркова; підручник доцента В. С. Михайлова “Судовая электроавтоматика”; навчальний посібник доцента П. О. Мєщанінова “Автоматизация судовых электроэнергетических систем”; підручник доцента Ю. В. Захарова “Судовые холодильные установки” та ін. Всі ці видання поповнили фонд інститутської бібліотеки. В 1971 році проводиться активна робота з відкриття інститутської спеціалізованої Вченої ради із захисту кандидатських дисертацій. Новій спеціалізованій Вченій раді дозволили приймати до захисту дисертації і присуджувати вчений ступінь кандидата технічних наук зі спеціальностей: «Теорія корабля», «Будівельна механіка», «Вібрація корабля», «Суднові силові установки і механізми». Розгляд першої дисертації відбувся в жовтні 1971 року. Відтоді розпочато формування дисертаційного фонду бібліотеки. Слід зазначити, що 70-ті – 80-ті роки були для бібліотеки періодом активного комплектування бібліотечного фонду, внаслідок чого він значно збільшився. Якщо у 1972 р. фонд бібліотеки налічував 330 тис. томів, то на початок 1986-го – вже майже 512 тис. В середньому щороку фонд поповнювався на 30-40 тисяч примірників. Саме тому у 1974-му році була розроблена інструкція щодо безінвентарного обліку багатопримірникової літератури. Зарубіжною літературою бібліотека комплектувалася централізовано, через Бюро комплектування іноземною літературою вузів Міністерства вищої, середньої та спеціальної освіти СРСР, а також через магазини “країн народної демократії”. Передплачувалися так звані “лімітні” журнали за профілем інституту. Для задоволення запитів читачів, які працювали над виконанням наукових та госпдоговірних робіт, над захистом дисертацій, над курсовими та дипломними проєктами активно використовувався Міжбібліотечний абонемент. Літературу замовляли та отримували з найбільших бібліотек СРСР (а згодом і країн дальнього зарубіжжя – Канади, Болгарії, Китаю); відповідно, бібліотеки-абоненти з Іжевська, Куйбишева, Волгограда, Омська та інших міст запитували праці МКІ, наукові роботи викладачів. У 1971 році читачі вперше отримують читацький квиток. У 1980 р. з метою диференційованого обслуговування користувачів відкривається читальний зал кораблебудівного факультету для студентів III, IV, V курсів. З 1981 р. в системі обслуговування бібліотеки стійке місце займає групове обслуговування студентів молодших курсів. Щороку зростає кількість читачів за єдиним читацьким квитком. Наприклад, у 1972 році бібліотека обслугувала 9 155 читачів, а у 1987-му – вже 10 267. На початок 1987 р. штат бібліотеки складав 35 співробітників, 23 з яких мали вищу спеціальну освіту.

У 1987 р. адміністрація бібліотеки, а також відділи іноземної літератури, комплектування та обробки літератури зі старого корпусу переїжджають у новозбудований (Головний) корпус на пр. Героїв Сталінграду (зараз – пр. Героїв України).

За старою адресою у корпусі, за яким так і закріпилася назва – Старий корпус, разом із машинобудівним факультетом залишається фонд літератури з машинобудування. Відтоді і по теперішній час студенти-старшокурсники та викладачі зараз вже Машинобудівного навчально-наукового інституту обслуговуються на абонементі та у читальному залі Старого корпусу. У Головному корпусі бібліотека отримує приміщення на п’ятому та шостому поверхах блоку “Г”. Тут, окрім відділів, які переїхали зі старого приміщення, розпочинають роботу два абонементи, читальний зал та відділ періодичних видань. Оскільки стелажів ще не було, літературу розкладали прямо на підлозі, і у таких умовах здійснювалось обслуговування користувачів майже рік. На початок 1991 року фонд бібліотеки складав 743 421 примірників, з яких навчальної літератури – 238 915 примірників. У цей період змінюється технологія комплектування, оскільки фінансування на придбання літератури практично не було. До комплектування фонду залучаються спонсори – Чорноморський суднобудівний завод, завод “Океан”, морський порт, ПТЗ “Зоря”. Значна увага приділяється комплектуванню літературою українською мовою. З 1983 по 1999 рр. бібліотеку очолювала Грабовенко Людмила Іванівна. Завдяки їй та колективу, яким вона керувала, незважаючи на певні труднощі, що стояли перед бібліотекою в 90-ті роки, її розвиток супроводжувався позитивними змінами. Висока книгозабезпеченість, підвищення професійного рівня співробітників, вдосконалення бібліотечно-інформаційного обслуговування – все це дозволило бібліотеці стати провідною вузівською книгозбірнею регіону. В 1997 році колектив університетської бібліотеки отримав грант від Міжнародного Фонду “Відродження”, що дало змогу придбати перший комп’ютер, який було встановлено у відділі комплектування та наукової обробки літератури. Це сприяло підключенню відділу до всесвітньої інформаційної мережі Інтернет. За єдиним читацьким квитком послугами бібліотеки користувались 12 811 осіб, з них 8 870 студентів. У бібліотеці працюють такі відділи: читальний зал та абонемент економічного факультету, читальний зал та абонемент машинобудівного факультету, абонемент молодших курсів машинобудівного і кораблебудівного факультетів, абонемент старших курсів кораблебудівного факультету, абонемент іноземної літератури, бібліографічний відділ, відділ обробки і комплектування літератури, пункт видачі літератури в гуртожитку, читальний зал патентів, читальний зал періодики. Зі здобуттям Україною незалежності докорінно змінюються акценти у масовій роботі, яка спрямовується на формування у студентів розуміння сутності переламного моменту, необхідності докорінної перебудови суспільної свідомості, подолання стереотипів мислення. Побудова правової держави, історія та культура України, україномовність, екологічна свідомість, краєзнавчі знання – на обговоренні саме цих питань зосереджені масові заходи 90-х років. Оскільки вся актуальна інформація у ці роки містилась у періодичних виданнях, то саме вони були у центрі уваги при організації книжково-ілюстративних та експрес-виставок, виставок однієї публікації. З 1983 по 1999 рр. бібліотеку очолювала Грабовенко Людмила Іванівна. Завдяки їй та колективу, яким вона керувала, незважаючи на певні труднощі, що стояли перед бібліотекою в 90-ті роки, її розвиток супроводжувався позитивними змінами. Висока книгозабезпеченість, підвищення професійного рівня співробітників, вдосконалення бібліотечно-інформаційного обслуговування – все це дозволило бібліотеці стати провідною вузівською книгозбірнею регіону. В 1997 році колектив університетської бібліотеки отримав грант від Міжнародного Фонду “Відродження”, що дало змогу придбати перший комп’ютер, який було встановлено у відділі комплектування та наукової обробки літератури. Це сприяло підключенню відділу до всесвітньої інформаційної мережі Інтернет. З 1999 року і по теперішній час бібліотеку очолює Костирко Тамара Миколаївна, кандидат наук із соціальних комунікацій. На кінець 90-х припадає початок активного використання в практичній діяльності бібліотек інформаційних технологій, запровадження автоматизації бібліотечних процесів. Не стала винятком і наша бібліотека. У 1999 році було розроблено “Проєкт автоматизації бібліотеки УДМТУ” та розпочинається робота по його впровадженню. На початок 2000-х років фонд бібліотеки налічував 741 552 примірників, з них навчальної – 251 516. Обслуговувалось 9046 читачів, у т. ч. 7 622 студенти. За штатним розкладом працювало у бібліотеці 27 співробітників.

Початок ХХІ століття позначився суттєвими змінами в усіх сферах життєдіяльності суспільства. Його ще називають інформаційною ерою або електронною епохою. Стає зрозуміло, що змінюється доступ до знань завдяки впровадженню новітніх інформаційних технологій. Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова – єдиний в Україні заклад вищої освіти, який здійснює підготовку інженерних та наукових кадрів високої кваліфікації для суднобудівної, кораблебудівної, машинобудівної, енергетичної галузей, морегосподарського комплексу України та інших країн світу за міжнародними нормами і вимогами. Університет забезпечує сучасний рівень наукових досліджень і підготовки викладачів, кандидатів і докторів наук, постійно нарощує обсяги підготовки іноземних студентів та аспірантів, розширює тематику міжнародних досліджень. Створюються умови для міжнародного обміну студентів, можливості стажування викладачів за кордоном, успішного навчання студентів за системою дуальної освіти. Головною метою розвитку університету стає відповідність його діяльності європейському рівню. Саме в цей період стає безперечним той факт, що бібліотека не може залишитись осторонь змін, їй необхідно трансформувати свою діяльність, визначити шляхи розвитку, щоб бути сучасною та потрібною. Документом, який окреслив вектори поступового інноваційного розвитку НБ стає “Концепція розвитку бібліотеки на 2001–2005 рр.”, яка в подальшому оновлюється кожні 5 років. Починаючи з 2017 року перспективи діяльності бібліотеки визначаються “Стратегією розвитку Наукової бібліотеки НУК на 2017–2022 рр.”. Саме вона передбачає розвиток НБ як процесно-орієнтованого, інформаційного, інтелектуального, комунікаційного центру НУК, який гнучко та оперативно реагує на зміни потреб та очікувань своїх користувачів. Пріоритети діяльності книгозбірні змінювались у кожній новій концепції, але незмінним лишалось те, що саме вони визначали інноваційну стратегію діяльності, цілі і завдання з їх реалізації, роль бібліотеки в загальному контексті розвитку університету. Документ став потужним орієнтиром проведення заходів з удосконалення бібліотечного та інформаційно-бібліографічного обслуговування. Життєдіяльність Наукової бібліотеки протягом 20-ти років двотисячних стає різноплановою, наповнюється великою кількістю значущих подій. Протягом 2000–2001 рр. активно вивчається ринок автоматизованих бібліотечних систем. Як наслідок у 2001 р. в бібліотеці запроваджується автоматизована інформаційно-бібліотечна система (АІБС) “УФД/Бібліотека”. Основним електронним інформаційним продуктом та найбільш популярним бібліографічним ресурсом книгозбірні стає електронний каталог, який створюється завдяки АІБС “УФД/Бібліотека”. Розпочинається ера створення власних баз даних, різноманітних електронних інформаційних ресурсів.. У 2000 році Наукова бібліотека презентує себе у віртуальному середовищі. В цей час було створено перший сайт бібліотеки. Це дало можливість розширити послуги, розраховані як на реального, так і на потенційного користувача, презентувати нові здобутки та можливості, створити позитивний імідж бібліотеки. Сайт оновлювався майже кожні 3 роки. Контент сайту бібліотеки розкриває всі аспекти її діяльності, розмаїття інформаційних ресурсів, що сприяє вирішенню завдань інформатизації освітнього і наукового процесів, забезпечує інтеграцію ресурсів бібліотеки в єдине інформаційне середовище. Налагодженню комунікацій з користувачами сприяє розміщення інформації про діяльність бібліотеки у соціальній мережі “Фейсбук”, у відеосервісі YouTube, у пошуковій системі та наукометричній базі даних Google Академія, а також на сторінці Вікіпедії. Інноваційний виток розвитку бібліотеки призводить до зміни діяльності її відділів та появи нових. В 2001 році засновано методичний відділ (нині – відділ бібліотечного маркетингу, інноваційної та методичної роботи), в структуру якого увійшов сектор автоматизації. Змінюють назви відділи: бібліографічний на інформаційно-бібліографічний, відділ комплектування та обробки літератури на відділ комплектування та наукової обробки літератури. В 2002 році відчиняються двері Електронного читального залу. З його відкриттям розширюються та вводяться нові послуги бібліотеки, серед яких безкоштовна робота за комп’ютером, користування інтернетом, автоматизований пошук інформації, виконання довідок в автоматизованому режимі, тощо. В цьому ж році Наукова бібліотека увійшла до консорціуму бібліотек України – Асоціації “Інформатіо-Консорціум”, яка впроваджує в Україні проєкт “Електронна інформація для бібліотек” – eIFL Direct (Electronic Information For Libraries), що є спільною ініціативою Інституту відкритого суспільства (Будапешт) і найбільшого у світі видавництва періодики EBSCO Publishing. Це дало змогу отримати доступ до бази даних видавництва EBSCO та Springer, що в свою чергу розширило аспекти інформаційної діяльності серед науковців університету та сприяло підвищенню якості освітнього процесу. В 2002 році діяльність бібліотеки було висвітлено в Енциклопедії сучасної України. В цьому ж році посаду завідуючої бібліотеки замінено на посаду директора. Початок 2000-х – це роки активної співпраці з бібліотеками різних систем та відомств, участь у міжнародних та всеукраїнських конференціях. Бібліотека стає членом Миколаївської відкритої регіональної бібліотечної корпорації (2002 р.), яка об’єднує бібліотеки різних систем і відомств. Головною метою корпорації стає створення Регіонального корпоративного каталогу. Співробітники бібліотеки активно беруть участь у міжнародних конференціях в містах Судак, Київ, Харків, Севастополь, Одеса, Львів, Дніпро, тощо. НБ НУК ім. адмірала Макарова була одним із локальних співорганізаторів Міжнародної науково-практичної конференції “Електронні ресурси в бібліотеках – 2004”. Організаторами цього заходу виступили: Міністерство культури і мистецтв України, Міжнародний фонд “Відродження”, Асоціація “Інформатіо-Консорціум” (м. Київ), Державна обласна універсальна наукова бібліотека ім. Гмирьова (м. Миколаїв), ТОВ Інститут математичного моделювання “Фраксім” (м. Київ), Наукова бібліотека Національного університету “Києво-Могилянська Академія” (м. Київ), Центр безперервної бібліотечно-інформаційної освіти (м. Київ.). Засідання однієї із секцій – “Електронні ресурси в бібліотеках” – відбулося на базі електронного читального залу нашої бібліотеки. Конференція такого рівня в Миколаєві проходила вперше. З 2015 року Всеукраїнські науково-практичні конференції щорічно проводяться і на базі Наукової бібліотеки. З 2003 року книгозбірня розпочинає проведення лекцій з основ інформаційної культури, щороку вони удосконалювались та на сучасному етапі проводяться як слайд-презентації, з 2017 року вони доповнились інформацією з питань академічної доброчесності та академічного письма. Значною роботою 2003 року було створення електронного Каталогу сайтів за основними напрямками наукової діяльності університету та його друкованого аналогу “Жовті сторінки Інтернет”. В 2004 році директор бібліотеки увійшла до складу української делегації, яка здійснила виїзд до Литви з метою вивчення досвіду розвитку бібліотечної справи в цій країні. В 2006 році Наукова бібліотека стає методичним центром для бібліотек філій НУК ім. адмірала Макарова у містах Первомайськ, Херсон, Феодосія та Токмак Запорізької області. З 2017 року залишились філії тільки у містах Первомайську та Херсоні. Подією 2007 року стало відкриття в Гуманітарному інституті відділу обслуговування Наукової бібліотеки, цього ж року була проведена перша атестація бібліотечних працівників, яка підтвердила високий професіоналізм кадрового складу книгозбірні. У штатний розпис бібліотеки введені посади завідуючої відділом обслуговування та вченого секретаря. 2008 рік – рік великих перетворень: створюється Електронна бібліотека, яка включає повнотекстову колекцію праць викладачів НУК ім. адмірала Макарова, електронні документи, надані кафедрами університету, матеріали конференцій тощо; створюється Регіональний освітньо-інформаційний портал бібліотек Миколаївщини, головним розділом якого став Зведений електронний каталог п’яти провідних бібліотек закладів вищої освіти міста. Це давало змогу в режимі онлайн вести пошук необхідної літератури і таким чином економити свій час. З 2009 року Наукова бібліотека отримує доступ до БД “Центру навчальної літератури” (понад 1000 електронних підручників та навчальних посібників за різними напрямками: економіки, менеджменту, маркетингу, права, гуманітарних, природничих та технічних наук). Колекцією електронних книг можна скористатися з будь-якого комп’ютера, який знаходиться в локальній мережі університету та його підрозділів, використовуючи логін та пароль. Доступ контролюється за зовнішніми IP-адресами. Важливою моделлю наукової комунікації на сучасному етапі світової глобалізації стають відкриті електронні науково-освітні архіви. Саме Наукова бібліотека у 2012 р. стала ініціатором та координатором створення такого архіву: Інституційного репозитарію НУК (http://eir.nuos.edu.ua/). Репозитарій є складовою електронної колекції університету, налічує близько 3 000 матеріалів, створюється та підтримується бібліотекою. Протягом останніх десяти років у діяльності Наукової бібліотеки важливе місце займає наукова робота. Книгозбірня є постійним учасником міжнародних науково-практичних конференцій, організованих МОН України, регіональним методичним центром бібліотек ЗВО, Науковою бібліотекою ОНУ ім. Мечникова; неодноразово брала участь у міжнародній науково-технічній конференції “Інновації в суднобудуванні та океанотехніці” (НУК ім. адмірала Макарова). Щорічно на її базі проводяться Всеукраїнські науково-практичні конференції бібліотек ЗВО. Співробітниками НБ підготовлено та видано методичні посібники: “Методичні рекомендації щодо підвищення публікаційної активності магістрантів та аспірантів”, “Методичні рекомендації щодо використання наукометричної платформи Web of Science в науковій діяльності”, “Основи медіаграмотності”. Складовою наукової роботи є також підготовка тематичних, бібліографічних та біобібліографічних покажчиків. Вони є джерельною базою з історії НУК. Загальна їх кількість – близько 30. За останні роки підготовлено біобібліографічні покажчики про наукову діяльність науковців університету: В. С. Блінцова, Б. А. Бугаєнка, А. Ф. Галя, В. М. Горбова, О. П. Гурченкова, О. М. Дубового, В. В. Зайцева, Ю. В. Захарова, В. Ф. Квасницького, Ю. П. Кондратенка, Л. І. Коростильова, Д. В. Костенка, К. В. Кошкіна, Ю. С. Крючкова, О. С. Рашковського, Г. Ф. Романовського, В. М. Рябенького, Г. В. Павлова, М. Б. Сліжевського, О. К. Чередніченка, В. П. Суслова, В. П. Шостака; тематичні покажчики: “Кафедра автоматики ННІАЕ”; “Імперативи розвитку права”; “Економіка під вітрилами”; “Праці викладачів і науковців МКІ–УДМТУ за 1971–2002 рр.”; “Праці викладачів і науковців УДМТУ–НУК” (2000–2010 рр.) у 3 ч.; “Бібліографічний покажчик дисертацій, наявних у фонді бібліотеки Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова (1947–2010 рр.)”; “Коллекция раритетных, ценных и редких изданий по судостроению и мореплаванию из фонда библиотеки УГМТУ”; “Коллекция раритетных, ценных и редких изданий по судостроению и мореплаванию из фонда библиотеки УГМТУ” (2-ге вид., перероб. та допов.). До 100-річчя університету готуються до видання бібліографічні покажчики “Праці викладачів Факультету економіки моря (2011–2020)”, “Праці викладачів Факультету морського права (2011–2020)”, “Праці викладачів Навчально-наукового гуманітарного інституту (2011–2020)”, “Праці викладачів Факультету екологічної та техногенної безпеки (2011–2020)”. Проведення досліджень дає можливість удосконалити роботу книгозбірні університету, визначити пріоритети її розвитку. За останні п’ять років бібліотекою було проведено близько двадцяти досліджень. Серед останніх: – наукометричні (“Дослідження результативності наукової та науково-методичної діяльності НУК імені адмірала Макарова у сфері суднобудування та суміжних галузей”, “Наукометричний аналіз дисертаційного фонду НБ НУК на допомогу поліпшенню публікаційної активності науковців університету”, “Бібліометрична оцінка досліджень з напрямку “Днопоглиблювальні роботи” у БД Scopus”, “Бібліометрична оцінка досліджень з напрямку наноструктурування промислових металів і сплавів, напилених покриттів у БД Scopus”, “Дослідження результативності наукової та науково-методичної діяльності Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова у сфері суднобудування та суміжних галузях”, “Бібліометричний аналіз наукових видань, в яких публікуються автори-НПП НУК ім. адм. Макарова (за даними наукометричної бази даних Scopus)”; – маркетингові (“Інформаційні потреби наукових працівників вишу на е-ресурси, що надає НБ НУК, та аналіз активності їх використання”, “Бібліотеки ВНЗ міста Миколаєва у віртуальному просторі”, “Модуль компетентностей бібліотечно-інформаційного фахівця майбутнього”); – соціологічні (“Ставлення вчених НУК до наукометричної БД Scopus та Web of Science”, “Молодий працівник бібліотеки ВНЗ: погляд у майбутнє”, “Бібліотеки вишу і виховання толерантності сучасної молоді”). Наукова бібліотека НУК ім. адмірала Макарова, як інформаційно-аналітичний центр університету, сприяє зростанню публікаційної активності науковців, збільшенню їх цитованості в міжнародних наукометричних базах даних та укріпленню університетської науки на національному та світовому рівнях. Робота за даним напрямком ведеться в кількох аспектах: моніторинг наукометричних профілів у Google Академії для реєстрації їх у системі “Бібліометрика української науки”, створення наукових профілів у Google Академія, Orcid, ResearcherID, підготовка інструктивних та методичних покажчиків, відстеження показників університету в національних та міжнародних рейтингах ЗВО України. Згідно Наказу МОНУ № 1213 від 6 листопада 2018 року НУК ім. адмірала Макарова отримав доступ до наукометричних БД “Scopus” та “Web of Science” (WoS). Це дало поштовх до нового витку у діяльності книгозбірні – нового аспекту у проведенні наукометричних досліджень, а саме: створення єдиного профілю установи у БД Scopus та Web of Science Core Collection, інформаційно-аналітичного моніторингу наукової діяльності та публікаційної активності вчених вишу. Співробітники Наукової бібліотеки є адміністраторами профілю університету в БД Scopus та Web of Science. За допомогою офіційних профілів університету співробітники НБ створюють науково-аналітичні матеріали, а саме: Іменний покажчик публікацій науковців університету в БД Scopus та Web of Science; Покажчик журналів та матеріалів конференцій, в яких опубліковані статті вчених НУК, зареєстрованих в БД Scopus та Web of Science; Публікації вчених НУК, опубліковані в журналах, зареєстрованих в БД Scopus та Web of Science. Наукова бібліотека є активним учасником руху Відкритого доступу – це той напрям діяльності, який надає можливість її користувачам, здебільшого науковцям, необмеженого, безкоштовного і постійного доступу до наукових документів через мережу Інтернет для наукового прогресу. Новим виміром діяльності НБ стала її участь у підготовці наукових видань університету та представлення їх у відкритому доступі. Директор Наукової бібліотеки Т. М. Костирко входить до складу редколегії наукових видань університету, вона є головою сектору бібліометрії та наукометрії. Крім того, НБ надає послуги Library Publishing Services, які забезпечують якість наукових публікацій, а саме: за допомогою онлайн-сервісів Unicheck ТОВ “Антиплагіат” та StrikePlagiarism здійснюється перевірка наукових статей; проводяться консультації зі складання бібліографічних посилань згідно міжнародних стандартів та з питань, пов’язаних із публікацією наукових статей в наукометричних базах даних. Підвищенню іміджу бібліотеки сприяє проєктна діяльність. НБ НУК ім. адмірала Макарова є учасником проєктів: “ELibUkr” (“Електронна бібліотека України: створення Центрів знань в університетах України”), “БібліоСинергія: підтримка наукових досліджень” (відповідає за сторінку “Компетентності бібліотекарів”), “Торнадо” (Томсон Рейтер для науково-дослідних та освітніх установ), “Культура академічної доброчесності: роль бібліотек” (Українська бібліотечна асоціація). Колективом НБ було розроблено також проєкти: “НБ НУК ім. адм. Макарова як процесно-орієнтований, інформаційний, інтелектуальний, комунікаційний центр” (участь в програмі Державного фонду регіонального розвитку) та “Наукова бібліотека: інтерактивна, відкрита, мобільна, комфортна” (участь у програмі “Офіційна підтримка розвитку” Республіки Болгарія). НБ – надійний партнер у забезпеченні інформаційної підтримки загальноуніверситетських заходів, що проходять в НУК ім. адм. Макарова та за його межами і стають знаковими подіями для нього. Значним є внесок НБ у висвітлення розвитку МКІ-УДМТУ-НУК та діяльності його вчених у всесвітній онлайн-енциклопедії “Вікіпедія”. Відповідно до Наказу МОНУ, Наукова бібліотека НУК ім. адмірала Макарова є обласним методичним центром для бібліотек ЗВО Миколаївщини. Вона очолює Методичне об’єднання бібліотек ЗВО Миколаївщини, до складу якого входять 6 бібліотек провідних ЗВО міста. Завдяки цьому та згідно статистичних показників у 2008 році книгозбірню було віднесено до І групи за оплатою праці. Під методичним та технічним керівництвом Наукової бібліотеки НУК ім. адмірала Макарова створюється Корпоративний каталог періодичних видань бібліотек ЗВО м. Миколаєва. Система підвищення кваліфікації (СПК) є одним із важливих елементів діяльності НБ. Вона містить сукупність планомірно організованих, взаємозалежних і скоординованих заходів, що передбачають ґрунтовну наукову та практичну підготовку. СПК має три рівні: міжвідомчий, міжвузівський, внутрішньобібліотечний. Використовуються як традиційні, випробувані часом форми (науково-практичні конференції, семінари, круглі столи, конкурси), так і нові, сучасні, інтерактивні – тренінги, бібліотечні подіуми, заняття в стилі Give – Get, тощо. Останнім часом набула популярності така форма підвищення кваліфікації як вебінар. У 2013 році колектив Наукової бібліотеки прослухав курс лекцій за темою “Інноваційні зміни в бібліотеці на основі проектного кадрового менеджменту та ініціативної діяльності бібліотек”, який було проведено викладачами Інституту післядипломної освіти при Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв (м. Київ), отримавши свідоцтва про підвищення кваліфікації, а в 2020 р. бібліотечними фахівцями були отримані свідоцтва Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти про закінчення курсів “Бібліотекарі закладів освіти”. Професійне партнерство між бібліотеками дає поштовх до розвитку, обміну досвідом, удосконалення роботи. Наукова бібліотека тісно співпрацює з провідними бібліотеками ЗВО України, обласними та міськими бібліотеками міста, громадськими професійними організаціями – Українська бібліотечна асоціація, Миколаївська обласна бібліотечна асоціація. Запорука успіху книгозбірні – самовіддана праця всього колективу однодумців, професійних, компетентних, здатних до сприйняття всього нового. Йому притаманні риси творця, носія інформації і знань, мобільність, креативність, вміння швидко реагувати на зміни, що відбуваються в суспільстві. Фахівці бібліотеки – це люди, безмежно захоплені своєю роботою. За сумлінну та багаторічну працю 3 співробітники відзначені нагрудними знаками “Відмінник освіти України”, 6 – нагороджені Почесними грамотами Міністерства освіти і науки, 6 – Почесною грамотою облдержадміністрації, 3 – Почесною грамотою Миколаївської обласної ради, 5 – Грамотою міського голови; неодноразово колектив НБ був нагороджений Почесними грамотами університету та Грамотами Миколаївської обласної бібліотечної асоціації. Бібліотека пишається своїми знаними бібліотечними фахівцями, які працюють в ній багато років. Серед них: Т. М. Костирко, Г. Г. Глушко, Л. М. Денисюк, І. Л. Домашева, А. М. Захаренко, Т. Д. Корольова, Г. В. Костюк, І. В. Кузнецова, В. М. Олейниченко, О. В. Ярмушевич. Їх багатогранний досвід роботи використовує у своїй практичній діяльності молодіжний склад книгозбірні, а саме: К. С. Диндеренко, К. С. Білоножко, Д. Л. Задорожний, Н. В. Петрик. Формуванню корпоративної культури, доброзичливому психологічному клімату в колективі сприяють заходи, що проводяться в рамках відзначення державних та професійних свят. З нагоди Нового року, 8 Березня, професійного свята – Всеукраїнського дня бібліотек – колективом були здійснені подорожі до міст Одеси, Очакова, до Почаївського монастиря, а також чудового місця відпочинку Миколаївщини – селища Трикрати. А ще було цікаво відвідати Зелені хутори Таврії, здійснити подорожі плавнями Дніпра та нашою річкою Інгул. 100 років Наукова бібліотека перебуває у постійному русі. За цей час відбулося багато глобальних історичних змін, розвивався і вдосконалювався університет. Свідком і активним учасником перетворень завжди була його бібліотека. Нові реалії сьогодення вимагають від книгозбірні постійних змін, пошуку нових моделей бібліотечного розвитку, прагнення завжди бути в авангарді. Це можливо завдяки креативному підходу до справи, ініціативності, генерації нових сміливих ідей. Лише такий підхід до роботи забезпечує успішну діяльність університетської бібліотеки.